ПЕРЕКЛАДАЦЬКА МАЙСТЕРНЯ 2000

ПЕРЕКЛАДАЦЬКА МАЙСТЕРНЯ 2000-2001

Майстри

Алла ТАТАРЕНКО

Народилася 1962 року в м. Могилеві-Подільському Вінницької області у родині службовців. У 1979 р. закінчила середню школу у м. Могилеві-Подільському. Закінчила слов`янське відділення філологічного факультету Львівського державного університету ім.Івана Франка в 1984 році за спеціальністю "сербохорватська мова та література". У 1987 р. закінчила аспірантуру по кафедрі світової літератури Львівського державного університету ім.Івана Франка. У лютому 1989 року захистила кандидатську дисертацію на тему "Мілош Црнянський та його роман-епопея "Переселення" (проблематика та поетика)". З 1989 по 1993 рік працювала асистентом кафедри світової літератури Львівського державного університету ім.Ів.Франка, з 1993 працює доцентом кафедри слов`янської філології Львівського національного університету ім.Івана Франка. Звання доцента одержала 1996 року. Своїми вчителями у славістиці вважає проф.Моторного В.А., проф.Мойсеєнка В.Ю., проф.Трофимовича К.К., доц.Тиртову Г.П. Викладає сербську, хорватську, болгарську літератури, а також сербську мову. У попередні роки викладала світову літературу, окремі періоди з історії польської літератури, хорватську мову. Сфера наукових зацікавлень А.Татаренко – літературознавство, тенденції у розвитку слов`янських літератур ХХ століття, українсько-сербські та українсько-польські літературні та культурні контакти.

Автор близько 50 наукових розвідок, в тому числі:

Співвідношення історичної правди та художнього вимислу в романі М.Црнянського "Переселення"// Проблеми слов`янознавства. – 1989. – Вип.39.

Трагедія втраченої віри в романі М.Селімовича "Дервіш і смерть" та Е.Станева "Антихрист"// Проблеми слов`янознавства. – 1993. – Вип.45.

"К ига о Микелан елу" Милоша Цр анског као лирски мемоари // Зборник радова научног састанка слависта у Вукове дане. Београд, 1998. – N 27/1.

Атрибути и топос сред овековних манастира у српскоj поезиjи 20.века // Научни састанак слависта у Вукове дане. – Београд, 1999. – Т. 28/1.

Зустрічі югославів з Лужицею // Питання сорабістики. – Львів, 1999.

"Перевернутий світ" Боснії початку 90-х рр. у нарисах Крешчана Кравца // Питання сорабістики. – Львів, 2000.

Сучасність у дзеркалі історії (про елементи історичного у сербському романі 80-90-х рр.) // Facta universitatis / Series Linguistics and Literature: Published by University of Ni , 1999. – Vol.2.

– N 6.

"І перемінився вже Київ у старий ахейський Вавель...": Діалог культур у творчості Юзефа Лободовського// Por wnanie jako dow d: Polsko-ukrai skie relacje kulturalne, literackie, historyczne, 1890-1999. – Pozna , 2001.

Крім вищезгаданих літературознавчих наукових статей написала післямову до Гробниці для Бориса Давидовича (Homo poeticus: штрихи до портрету письменника // Кіш Д. Гробниця для Бориса Давидовича. Львів: "Класика", 2000.) , післямову до Енциклопедії мертвих (Книга про кохання і смерть: метафізична парабола Данила Кіша // Кіш Д. Енциклопедія мертвих. Львів: "Класика", 1998.), статтю "Лицар сумніву Данило Кіш // Ї, ч.15, 1999. та ін.

Перекладає з сербської, польської, хорватської мов.

Основні переклади:

Кіш Данило. Енциклопедія мертвих. – Львів: "Класика", 1998. – 145 c.

Кіш Данило. Гробниця для Бориса Давидовича. – Львів: "Класика", 2000. – 141 с.

Кіш Данило. Борг // Ї, ч.15, 1999.

Павич Мілорад. Принц Фердинанд читає Пушкіна (там же)

Савич Мілісав. Нотатки з Белграда: травень `99 (там же)

Капор Момо. Хроніка втраченого міста (уривки) (там же)

Пекич Борислав. Як професор Рутковський продав душу дияволу (уривок з роману "Як поховати вампіра") // Ї, ч. 16, 2000

Угрешич Дубравка. А ми хлопці-молодці // Ї, ч.17, 2000

Четкович Надежда. Epistolae: весна 1999 (уривки) (там же)

Тешанович Ясмина. Про нормальність: моральна опера одного політичного ідіота (уривки) (там же)

Павич М. Життя та смерть Іоанна Сіропулоса // Форма(р)т, ч.1, 2001

Миркович Ч. Погорільці // Форма(р)т, ч.2, 2001

Міцкевич А. Слов`янська література (уривок) // Міцкевич А. У дружньому домі. Львів: "Каменяр", 1994. та ін.

Неодноразово брала у часть у наукових конференціях та зустрічах славістів у Югославії (1996, 1997, 1998, 1999, 2000, 2001), Польщі (1993, 1996, 1997, 1999), бувала у Болгарії, Чехії та інших країнах. Мала честь познайомитись із такими поетами і письменниками як Десанка Максимович, Милорад Павич, Светлана Велмар-Янкович, Танасіє Младенович, Момо Капор, Мілісав Савич, Чедомир Миркович, Ісидора Бєліца, Ліляна Хаб`янович Джурович, Жарко Рошуль, Миролюб Стоянович, Драгош Калаїч (Югославія), Станіслав Лем, Ольга Токарчук, Лєшек Енгелькінг, Збігнєв Доміняк (Польща) та із багатьма іншими. Підтримує контакти із Матицею Сербською, Народною бібліотекою Сербії, Бібліотекою Матиці Сербської, Матицею Хорватською та ін. культурними та науковими товариствами.

Про творчий доробок А.Татаренко згадується, наприклад, у інтерв`ю "Сербська література як дзеркало балканської драми" (підготувала О.Фітель) (Поступ, 8-9.04.2000), у статті М.Ристович "Српски за оцену и убав" (Борба, 25.09.1998) та ін.

На початок сторінки

Перекладацька майстерня