Микола ІЛЬНИЦЬКИЙ

Народився 23 вересня 1934 року у с. Ільник Турківського р-ну Львівської обл. Літературознавець, критик, письменник, перекладач.

Доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету імені Івана Франка.  Член Спілки письменників України, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка, у 1989 – 1999 – голова філологічної секції та літературознавчої комісії. Член-кореспондент Національної академії наук України.

Автор поетичних збірок Земні артерії (Львів, 1965), Мозаїка доріг (Львів, 1980) та За роком рік (Київ, 1988), а також книжки перекладів Джелаледдіна Румі (в співавторстві, Київ, 1983) і давньоіндійської філософської поеми Бгагавадгіта (Париж; Львів; Цвікау, 1999). Видав збірку записаних від матері народних пісень Ой зацвіла черемшина (Київ, 1981).

Коло зацікавлень – проблеми літературного процесу ХХ століття, зокрема творчість літераторів-шістдесятників Ліни Костенко, Василя Симоненка, Івана Драча, Миколи Вінграновського, розвиток історичної прози та ін. Цій проблематиці присвячені книги Барви і тони поетичного слова (Київ, 1967), Таємниці музи (Київ, 1971), Енергія слова (Київ, 1978), На вістрі серця і пера (Київ, 1980), Безперервність руху (1983),  Багатогранність єдності (Київ, 1984), От поколения к поколению (Москва, 1984), Людина в історії (Київ, 1989), Ключем метафори відімкнені уста... Поезія Ігоря Калинця (Львів, 2001) та ін.

З кінця 1980-х – початку 90-х років основна увага Миколи Ільницького зосереджена на дослідженні та публікації творів письменників і літературних угруповань, за комуністичного режиму вилучених з історії української літератури ("Молода Муза", Празька школа, Нью-Йоркська група). За цей час вийшли друком його книжки Богдан-Ігор Антонич (Київ, 1991, написана в 1967 р.), Від "Молодої Музи" до Празької школи (Львів, 1995), Критики і критерії (Львів, 1998), Драма без катарсису (у двох книгах; Львів, 1999, 2003) та ін.  Підготував до видання антології Розсипані перли: Поети "Молодої Музи" (Київ, 1991), Над рікою часу: Західноукраїнська поезія 20-30-х років (Харків, 1999), Поети Празької школи: Срібні сурми (Київ, 2009), книгу творів Михайла Яцкова  Муза на чорному коні (К., 1989), двотомник творів Богдана Лепкого (Київ, 1989), чотири томи творів Юліана Опільського (Львів, 1994, 2000, 2005), книгу поезій і перекладів Святослава Гординського Колір і ритми (Київ, 1997), дослідження Леоніда Білецького Основи української літературної критики (Київ, 1998) та ін.

Більшість літературознавчих праць увійшли до тритомного видання На перехрестях віку (Київ, 2008-9).

Інтерв'ю, розмови, бібліографія:

- у Вікіпедії - з докладною бібліографією та посиланнями на електронні ресурси;

- на сайті Літакцент - розмова Богдана Пастуха з Миколою Ільницьким;

- газета Львівського національного університету імені Івана Франка Каменяр: Про "вічну молодість" і "велику гармонію вченого" (Юрій Горблянський);

- журнал City Life: розмова Ярини Коваль з Миколою Ільницьким "У кожного часу свої герої...";

- біобібліографічний покажчик у Відкритому гуманітарному архіві Антропос;